- брязкотіти
- -очу́, -оти́ш, недок.Підсил. до брязкати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брязкотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
брязкотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
брязкотіння — я, с. Дія за знач. брязкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
брязкотати — очу/, о/чеш, недок. Те саме, що брязкотіти … Український тлумачний словник
брязчати — чу/, чи/ш, недок. Те саме, що брязкотіти … Український тлумачний словник
відбрязкотіти — очу/, оти/ш, док. Перестати брязкотіти … Український тлумачний словник
побрязкотіти — очу/, оти/ш, док. Брязкотіти якийсь час … Український тлумачний словник
черчати — черчит, Вр. Глухо дзвеніти брязкотіти, брязкати. Та чую, же часто му черчат пінязкы по кышенях … Словник лемківскої говірки